Вишита сорочка — є найдавнішим одягом в Україні,
сорочки носили жінки і чоловіки. Сорочки шили з двох шматків полотна і була
вона довгою, вишитою біля шиї та на рукавах. У жіночій сорочці найдавніший
вишитий елемент був рукав, а саме його верхня частина — «полик». З часом
сорочки набули регіональних відмінностей. Так на лівому березі Дніпра сорочки
не мали комірця, а зав'язувались шнурком, на правому березі сорочки мали комірець,
часом стійку. Розпірку сорочка мала з переду, тільки Бойки та Лемки мали
розпірку з лівого боку. Верхня частина сорочки була з тонкого полотна, нижня з
грубого і називалася — підтачка або надточка. Сорочки вишивали на
«поликах» — поперечною смугою завтовшки 10-15 см, на зап'ястях, та
біля шиї, жіночі сорочки були вишиті також на подолі.
Запаска — незшитий поясний жіночий одяг, прямокутний кусок вовняної або шовкової тканини з зав'язками. Давніше носили тільки одну запаску, в 19 ст. носили вже дві одну ззаду і одну спереду, яку одягали замість фартуха. Дівчата носили тільки чорну запаску, а заміжні жінки ще один кусок шерстяної тканини — " попередницю " — спереду синього кольору. Плахта — святковий одяг, кусок тканини 4 м, з кольорової вовни, в клітинку, деколи з вишивкою в клітинках. Плахту носили подібно до запаски. Плахта і запаска належали до давнього українського стою.
Фартух — на півночі носили білі, на Волині вишивали фартухи. Найбагатше оздоблені були фартухи на Поділлі, Підгірцю та в Карпатах.
Спідниця —
були ткані або полотняні, з вибитим узором або без узору.
Свита —
вбрання верхньої частини тіла, рід сучасного пальто, переважно білого кольору,
подібна кроєм на бойківський сердак, мала в залежності від регіону різноманітну
форму і довжину, носли свиту на Поліссі, Волині, козацькій Україні. Сердак носили
в Карпатах, Буковині, Покуттю.
Немає коментарів:
Дописати коментар